У Миколаєві працює унікальний Центр реабілітації для ветеранів: тут ставлять на ноги в буквальному сенсі, а ще допомагають психологічно та юридично. Застосовуються як світові напрацювання у напрямку фізичної реабілітації поранених бійців, так і надсучасні розробки українських вчених. Опікуються тут ветеранами та інвалідами війни, їхніми родинами та сім’ями військовополонених.

Результат роботи центру власними очима побачив народний депутат Ігор Копитін.

Олександр відвідує центр з листопада минулого року. Після важкого поранення під Донецьком та отриманої травми ноги він вчиться заново ходити. Говорить, що перші кроки були надзвичайно важкими, але вже сьогодні, принципово покинувши милиці, самостійно підіймається на другий поверх до тренажерної зали. Фахівці центру кажуть, що їх завдання не лише відновити рухливість кінцівок, а й повернути жагу до життя. Для цього тут працюють унікальні психологи, здатні діагностувати найважчі та приховані стани пацієнтів.

Двічі на тиждень на прийом до такого фахівця приходить Анатолій. Чоловік у перші дні повномасштабного вторгнення добровольцем пішов на фронт. На той час бійцю вже було 59 років, навіть позивний у війську дали відповідний – “Дід”. Анатолій переконаний, що кожен, хто брав участь у бойових діях, обов’язково має проходити психологічну реабілітацію. Навіть через півтора роки чоловіку не дає спокою те, що довелося побачити на фронті, адже на війні відбувається зміна свідомості, до мирного життя дуже важко потім повертатися.

“Керівник Миколаївського центру підтримки ветеранів Віктор Мойсеєв звернувся до мене як до представника Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими з низкою питань, вирішити які неможливо без підтримки Кабміну і Верховної Ради. Стосуються вони саме тих наших бійців, що перебувають у полоні, і їхнього грошового забезпечення”, – зазначив народний депутат.

“Схоже, що це питання дійсно назріло. Ми маємо дуже ретельно попрацювати над цим. Адже підтримка держави потрібна як родинам, які щоденно живуть з усвідомленням, що їх син, брат, чоловік у полоні, де щоденно піддається катуванням, так і самому полоненому після звільнення. Він повинен мати гарантії і певну суму коштів на особистому рахунку, який стане доступний щойно він повернеться додому. Ми всі бачили, що ворогу не писані жодні закони ведення війни, і наші люди після полону потребують тривалої фізичної, психологічної та моральної підтримки”, – додав Ігор Копитін.