Ключові напрямки роботи та склад об’єднання

Основною метою об’єднання є захист інтересів мешканців прифронтових областей та підтримка їхнього відновлення. Діяльність МФО буде зосереджена на таких напрямках:

• Посилення захисту та підтримки для людей, що живуть поблизу лінії фронту.
• Створення умов для розвитку місцевого бізнесу.
• Забезпечення громад необхідними ресурсами для відбудови.

Співголовами об’єднання стали Михайло Ананченко (Сумщина) та Олексій Красов (Харківщина).

До складу об’єднання також увійшли представники таких регіонів:

• Таміла Ташева (Автономна Республіка Крим)
• Олег Семінський (Чернігівщина)
• Руслан Горбенко (Луганщина)
• Муса Магомедов (Донеччина)
• Ігор Копитін (Миколаївщина)
• Сергій Козир (Херсонщина)
• Дмитро Припутень (Дніпропетровщина)

Для досягнення поставлених цілей депутати планують співпрацювати з Кабінетом Міністрів, місцевими адміністраціями та бізнесом. Ця ініціатива має на меті стати голосом прифронтових регіонів у парламенті, забезпечуючи максимальну підтримку їхніх мешканців.

“Нашим прифронтовим громадам їх принесла війна. І не всі виклики місцева влада спроможна подолати самостійно. Саме тому ми з колегами вирішили створити міжфракційне об’єднання в Раді МФО “Прифронтові території”. Це буде робота – без політики. Тільки вирішення нагальних потреб. Якщо ми хочемо, щоб люди поверталися до своїх домівок, ми маємо створити для них умови. Громади мають розвиватися, відбудовуватися та ставати заможнішими. Кабінет міністрів та військові адміністрації з одного боку, громади та бізнес – з іншого. А ми зробимо все, щоб допомогти нашим містам та селам швидше відновитися”, – зазначив Ігор Копитін.

Про це повідомив народний депутат України, член Комітету РВ з питань національної безпеки, оборони та розвідки Ігор Копитін, який 11 липня провів нараду з представниками ДП “Спецтехноекспорт” та АТ “Українська оборонна промисловість” (колиш. Укроборонпром).

“Моя позиція – у оборонних підприємств більше не має бути боргів! Вони мають працювати так само ефективно як і будь-який бізнес в нашій країні. Борги на підприємствах накопичувалися роками і самостійно вийти з цього замкненого кола промисловці не зможуть. До збиткового підприємства просто не підуть інвестори”, – написав нардеп.

Член Комітету ВР з питань національної безпеки, оборони та розвідки додав, що за даними Міністерства оборони станом на 1 липня 2023 року загальний обсяг дебіторської заборгованості за централізованими розрахунками складає 159 млрд 775,7 млн грн. Протягом червня 2023 року загальний обсяг дебіторської заборгованості зменшився на 5 млрд 699 млн грн. Загальна сума погашеної дебіторської заборгованості з початку року складає 111 млрд. 624,7 млн грн. Крім цього, до державного бюджету повернуто 6,3 млрд дебіторської заборгованості минулих років.

На нараді говорили в тому числі про можливі варіанти виходу із ситуації, що склалася.

“Що пропонуємо? З того, що можемо публічно сказати, звичайно. Мова йде про фінансове оздоровлення підприємств і зараз така ініціатива є вкрай необхідною. Якщо нам потрібні працюючі, ефективні виробництва – маємо прийняти вольове рішення та зняти з них боргове навантаження. Питання полягає тільки у механізмах реалізації. Але і це питання разом з експертами зараз вирішуємо. Можливо, незабаром ця ініціатива перетвориться на законопроект, який дасть можливість нашим виробництвам бути дійсно ефективними. Такими, якими їх хоче бачити українське суспільство. Якими вони стануть дійсно цікаві інвесторам та партнерам, в тому числі закордонним. Якими мають бути підприємства ОПК країни-переможця. Працюємо далі”, – резюмував народний депутат.