Народний депутат Ігор Копитін, який ініціював захід, зазначив, що в умовах постійної напруги дітям критично важливо відчувати атмосферу казки та безпеки.

«Як батько трьох дітей, добре знаю, наскільки важливо іноді просто дати дитині побути дитиною. Це був чудовий час без тривог — зі сміхом, здивуванням і відчуттям дива», — наголосив парламентар.

Ігор Копитін також висловив подяку всій команді та партнерам, які долучилися до створення святкової атмосфери для малечі.

Це питання обговорювалося на зустрічі Міжфракційного об’єднання «Прифронтові території» та Української асоціації районних та обласних рад. Ключові виклики, з якими стикаються громади, озвучив голова Миколаївської облради Антон Табунщик.

Виклики в сфері Освіти: Дві Постанови КМУ

Головні проблеми освітян Миколаївщини пов’язані з невідповідністю урядових рішень реальній безпековій ситуації:

• Постанова №1286 (Доплати): Ця постанова про доплати освітянам не поширюється на вчителів низки громад Миколаївщини, які не мають офіційного статусу прифронтових, хоча фактично перебувають у небезпечній зоні. Це створює несправедливість, яку необхідно виправити шляхом внесення змін.
• Постанова №245 (Фінансування): Постанова скорочує фінансування шкіл, де недостатня кількість учнів, що веде до їх фактичного закриття. В умовах Миколаївщини, де стан доріг ускладнює підвезення дітей до інших закладів, це є неприпустимим. Регіон просить відтермінувати дію цієї постанови.

Проблеми Медицини: Контрактування з НСЗУ на 2026 рік

У сфері охорони здоров’я небезпека криється у нових умовах для контрактування медзакладів з НСЗУ (Національна служба здоров’я України) на 2026 рік.

Ігор Копитін наголосив, що ці умови не можуть бути однаковими для тилових та прифронтових областей. Через евакуацію населення та відтік кадрів прифронтовим лікарням значно складніше виконати всі державні умови для отримання пакетів послуг. Як наслідок:

• Зниження фінансування.
• Гострий брак медичного персоналу в найвіддаленіших громадах.

План дій

Для розв’язання цих системних проблем заплановано низку зустрічей із керівництвом Верховної Ради та Кабінету Міністрів.

Крім того, наступне засідання МФО “Прифронтові території” буде проведено безпосередньо на Миколаївщині, щоб на місці вивчити всі виклики, з якими стикається регіон.

Про це йшла мова під час зустрічі керівництва НУК з СЕО грецької компанії GREEK CHALLENGE Сотірісом Боузеасом за участі народного депутата Ігоря Копитіна.

Народний депутат повідомив, що завітав до університету під час роботи на окрузі. Одна з тем для спілкування з керівництвом вишу стосувалася приєднання до Національного університету кораблебудування імені адмірала Макарова Миколаївського національного університету імені Сухомлинського.

“Останнім часом отримував від миколаївців питання щодо подальшої долі “Сухомлинки”. Як запевнив мене ректор НУК Євген Трушляков, ніхто знищувати її не збирається. Планується, що МНУ увійде до складу НУК відокремленим підрозділом. Наразі ж очікується відповідне рішення МОН та дорожня карта цього об’єднання”, – зазначив Копитін.

Окрім того, за його словами, цього року має розпочатися ремонт головного корпусу НУК, по якому в 2022 році влучили російські ракети. Роботи по відбудові будуть проводитися коштом Королівства Данія. А безпосередньо за будівництво відповідатиме Управління ООН з обслуговування проектів: “Проект реконструкції доволі амбітний і, впевнений, в НУК про нього ще розкажуть”.

“Також мав нагоду взяти участь у зустрічі керівництва університету з СЕО грецької компанії GREEK CHALLENGE Сотірісом Боузеасом. Ця компанія займається інноваційними проектами у сфері шипінгу, портів, морської екології, альтернативної енергетики та водневих технологій. Пан Сотіріс приїхав до НУК з пропозицією відкрити спільне представництво нашого університету та одного з афінських університетів у Греції. Враховуючи уже існуючий досвід відкриття навчальних закладів за кордоном, зокрема у Китаї, ця пропозиція для нашого НУК доволі цікава. Також з паном Сотірісом проговорили можливість спільного українсько-грецького виробництва у сфері ВПК. Домовитися ще раз зустрітися з ним, але вже в Києві і за участі профільних відомств”, – додав народний депутат.

Про це на своїй сторінці у Facebook повідомив народний депутат Ігор Копитін.

“Мова йде про облаштування септику. З проханням вирішити цю проблему до мене звернулася директор школи Тетяна Варвянська. Враховуючи, що мікрорайон Тернівка не має централізованого відведення стоків, на території школи дуже давно була облаштована стічна яма. Але вона не задовольняла потреб школи і постійно виникала необхідність у відкачуванні стічних вод. Новий септик має вирішити це питання на 100%”, – зазначив нардеп.

За його словами, станом на сьогодні будівельні роботи, для яких були залучені позабюджетні кошти, вже завершені.

“Тож, коли діти знову повернуться за парти, проблем з відведення стічних вод вже не буде. Працюємо далі!” – резюмував Ігор Копитін.

Про це розказав народний депутат України Ігор Копитін.

“Коли бачиш зруйновані окупантами школи, це одне. Там все зрозуміло. Але інша справа, коли бачиш школу, яка не може повноцінно працювати не через війну, а через чиюсь недолугість. Днями відвідав Воскресенський ліцей, який, починаючи з 2020 року, фактично не може повноцінно функціонувати, бо частково є будівельним майданчиком. А в приміщеннях, які мають бути класами, ростуть дерева”, – зазначив народний депутат.

За його словами, все це – наслідки історії, яка тягнеться вже не перший рік. У 2018 році школу визнали аварійною. На її ремонт були виділені кошти з Держбюджету. Частину цієї субвенції встигли витратити на демонтажні роботи, а інша частина повернулася до Держбюджету через те, що її не освоїли: “Це нонсенс!”.

“В результаті одне “крило” школи перетворилося на будівельний майданчик, бо будівельники (хоча вони нічого не збудували) відбили штукатурку, демонтували підлогу у класах до самої землі. І на цьому роботи були завершені”, – додав Копитін.

За його словами, станом на зараз грошей (а сума там просто космічна) у громаді на те, що закінчити ремонт, немає. Тому що, відповідно до будівельних норм і держстандартів, ремонт перетворюється майже на нове будівництво. Частину ремонтних робіт, де це було можливо, провів персонал школи разом з батьками. Але на цьому їх можливості закінчилися.

“Я не знаю, про що думало колишнє керівництво громади, але у нинішнього варіантів самотужки завершити розпочате немає. І якщо до цього школу “рятувало” те, що діти через ковід та війну навчалися онлайн, то після Перемоги і повернення дітей у формат офлайн є варіант, що навчальний заклад просто не відкриє свої двері для школярів. І вони будуть змушені навчатися в інших школах, зокрема, у Калинівці та Мішково-Погоріловому, або й навіть у Миколаєві. А мова, на хвилинку, йде про майже 400 учнів. Тож будемо шукати варіанти, як допомогти школі з закінченням ремонту”, – резюмував народний депутат.

Про це повідомив Ігор Копитін на своїй сторінці у Facebook.

Про те, що є потреба у медичному транспорті, керівництво громад розказало народному депутатові під час його попередніх візитів.

“Тому було завдання забезпечити їх цим транспортом. Разом з командою – Сергій Моторний, Юля Волчан – знайшли фонд, який погодився допомогти з придбанням карет.Ми ж зі своєї сторони перегнали їх з-за кордону та відремонтували”, – зазначив Ігор Копитін.

17 липня автомобілі передали КП “Медичний центр первинної медико-санітарної допомоги”, яке обслуговує мешканців Шевченківської та Мішково-Погорілівської громад.

Дякую БФ “Фром Харт Юей” за допомогу. Ми ж на цьому не зупиняємося, бо потреба у медичному транспорті все ще є.

Своїми думками з приводу ситуації він поділився у Facebook.

Причина, через яку влада хоче демонтувати школу, – ракетний удар по будівлі у липні минулого року та її начебто аварійний стан.

“Батьки учнів ліцею обурені цим рішенням та не розуміють, навіщо руйнувати те, що можна зберегти. Неприємно бачити школу, яку сам свого часу закінчив, у такому стані, але згоден з батьками школярів, що аварійною вона точно не виглядає. Зруйновані ж лише спортзал, бібліотека, медкабінет та частково їдальня, без яких в принципі можливо на початкових етапах організувати навчання”, – зазначив Копитін.

Не секрет, що даний ліцей є одним з найкращих закладів освіти міста, додав народний депутат. До початку повномасштабного вторгнення в ньому навчалися близько 1300 дітей.

“Найголовніше питання – де вони навчатимуться у новому навчальному році. Адже лише у початковій школі 16 класів. Наразі є попереднє рішення про “розселення” учнів до інших навчальних закладів міста, але до нього є ряд доволі конкретних питань. Більш того, коштів на будівництво нової школи, яке заплановане до 2028 року, наразі місто не має. А тому постає питання, навіщо руйнувати те, що можна зберегти?” – написав народний обранець.

Що стосується “аварійності” будівлі, то, за словами Копитіна, він не побачив жодної тріщини у стінах як ззовні школи, так і всередині. Директор Євген Масюта розказав, що була проблема з деревами, які своїм корінням загрожували фундаменту школи, але її вирішили. Дерева прибрали, погіршення стану будівлі не спостерігається.

Враховуючи звернення батьківського комітету та адміністрації ліцею, беру це питання на контроль, резюмував народний депутат.

Захід відвідав і народний депутат Ігор Копитін, який виступив почесним членоморгкомітету фестивалю.

“Дуже важливий захід, на якому представлені технології та проекти відновлення. Вони можуть бути використані для відбудови Миколаєва та інших постраждалих через війну населених пунктів області”, – написав він у Facebook.

За його словами, наявність подібних проектів дасть змогу говорити більш предметно з іноземними партнерами щодо відновлення пошкодженої інфраструктури.

“Вдячний керівництву коледжу на чолі з Георгієм Бондаренко за організацію заходу. Поділяю їх позицію, що відбудовою України потрібно займатися вже сьогодні”, – резюмував Копитін.